iskra75: (Default)
[personal profile] iskra75
Тоу сє шановьнъ господинъ Анъдрусякъ пєрєложи Шєвьчєнъковъ "Завѣтъ" давнєроуськы ѧзыцємъ, за чьто чєсть ємоу а хвала вєлика.

kartuz
Ось, зробив ще один римований переклад давньою руською мовою. Цього разу тортурам було піддано Шевченків "Заповіт".
(Наша давньоруська відповідь готам, устами яких нещодавно глаголив "Заповіт" [info]wiederda)
Відео додається. (Вибачайте за надмірний пафос у голосі :) )
ЗАПОВІТ

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Не злим тихим словом.
ЗАВѢТЪ Шьвьчєнъковъ

Въ гробѣ мѧ по съмьрти
Погрєбѣтє чинъмь
Сєрєдѣ широка полıа
Милъı Оукраинъı
ІАко бъıхъ рольѭ широкѫ
Дънѣпръ жє и скалъı
Видѣти а чюти моглъ
Громъ ѥго нємалъıи
А сънєсє ѡтъ Оукраинъı
Въ синѥѥ морє
Кръвь ворожьѭ, а тако
И рольѭ и горъı
Вьргѫ вьсє, поущѭ сѧ
Къ самомоу Богоу
Молитъ сѧ... А пєрєжє
ІА нє знаѭ Бога.
А погрєбъшє възидѣтє
Вєригъı поръвѣтє
Ворога кръвьѭ зълоѭ
Волѭ ѡкропитє
И тъгдъı въ домоу вєлицѣ
Вольни въ новѣ родѣ
Помѧнѫти мѧ мозѣтє
Въ добрѣ рѣчи годѣ.




Date: 2011-01-24 09:30 am (UTC)
From: [identity profile] iskra75.livejournal.com
ну, претензії - то до пана Андрусяка, бо я, нажаль, майже не бельмеса у давньоруській, хоч і жалкую за тим дуже

а посилання по Китежу - то я другові навів приклад його власної праці "нінавіщо, просто так". до речі, хіба не "Китіж" у сьогоднішній українській транскрипції? :)
ні, це був не костюмований бал (і МПЦ тут абсолютно ні до чого), а полігона рольова гра, головним орґанізатором (майстром) якої я колись був. якщо Вам не відомо, шо то таке, то мені дуже важко буде пояснити природу таких-от ігор. останній такий проект (уже історичного плану, не фентезі, як було із Китежем) ми реалізували цього року:
http://iskra75.livejournal.com/32751.html - якщо цікаво

Date: 2011-01-24 10:28 am (UTC)
From: [identity profile] blacklack.livejournal.com
...хіба не "Китіж" у сьогоднішній українській транскрипції?

В относящейся к XVII–XVIII векам Легенде о граде Китеже написание только через "е". Буква "ять" не используется, притом что различие в произношении тогда еще сохранялось.
Поэтому никаких оснований писать "Китіж" нет. А вот как лучше — "Кітєж" или "Кітеж" — надо спросить у специалистов по правописанию. Или в словаре посмотреть :)

Date: 2011-01-24 10:54 am (UTC)
From: [identity profile] iskra75.livejournal.com
в старій кирилиці сьогоднішні е та є писалися однаково - є.

а українську транскрипцію я брав по аналоґії з Лютежем, Несвіжем, Радонежем, Воронежем - скрізь новочасне "і", яке лоґічно витікає з давньоруського ятя

Date: 2011-01-24 11:00 am (UTC)
From: [identity profile] blacklack.livejournal.com
В старій кирилиці сьогоднішні е та є писалися однаково — є.

Что вы говорите? :) Вообще-то "є" имелось в виду современное украинское.


...а українську транскрипцію я брав по аналоґії з... Воронежем.

Аналогия тут сомнительная — Фасмер предполагал у слова "Китеж" финно-угорскую этимологию. Косвенно это подтверждается написанием "Китеж" в источниках. Через "есть", без ятя.

Date: 2011-01-24 11:25 am (UTC)
From: [identity profile] iskra75.livejournal.com
цілком імовірно, я не можу тут імперативно щось стверджувати. але не варто забувати, що білоруські та російські джерела доволі рано стали плутати "ять" з "єсть" (тоді ж, як у нас ять перейшов в ікавізм). знов-таки фіно-угорська етимолоґія основи не заперечує використання типового слов'янського закінчення "-ѣжъ".
будь-як, я не єстем в цьому питанні знавцем і можу хіба припускати варіанти

Date: 2011-01-24 11:33 am (UTC)
From: [identity profile] blacklack.livejournal.com
Я же дал ссылку на тот источник, откуда мы собственно и знаем о Китеже. Ять там употребляется очень часто, но "Китеж" пишется только через "есть".


...етимолоґія основи не заперечує використання типового слов'янського закінчення "-ѣжъ".

Вы ничего не путаете? О праславянском суффиксе -ežь я только что читал в Этимологическом словаре славянских языков. А об этом слышу впервые.
Кстати, в украинском топониме "Вороніж" суффикс именно -ežь: Вороніж, Воронежа (Українська літературна вимова і наголос, К., 1973, с. 120).
При ѣ в суффиксе такого чередования не было бы.

Date: 2011-01-24 11:41 am (UTC)
From: [identity profile] iskra75.livejournal.com
схоже, таки плутаю і у всіх цих закінченнях "новий ять"
дякую за цікавий розбір

Date: 2011-01-24 11:09 am (UTC)
From: [identity profile] blacklack.livejournal.com
Должен исправиться — ять тут ни при чем. В украинском языке этот суффикс подвержен чередованию "е" в закрытом слоге.
Только что посмотрел этимологию праславянского čьrtežь в ЭССЯ: русское "чертёж" при украинских "чертіж / чертеж" (вып. 4, с. 162).

Date: 2011-01-24 11:08 am (UTC)
From: [identity profile] aandrusiak.livejournal.com
///Поэтому никаких оснований писать "Китіж" нет.

Вчіть матчасть українську мову. Навіть якщо там був не /ѣ/, то у новому закритому складі /е/ переходить в /і/ (так званий "новий ять"):
піч (< печь), в нім (< въ немь), корінь (< корень), шість (< шесть), сім (< семь), матір (< матерь).

Date: 2011-01-24 11:16 am (UTC)
From: [identity profile] blacklack.livejournal.com
Еще один распространитель азбучных истин. Слыхал, представьте себе, просто вовремя не проверил происхождение суффикса "-еж" (от прасл. -ežь).
Еще я, правда, успел посмотреть в словарь Фасмера и выяснить, что сходство слов "Китеж" и "Воронеж" (укр. "Вороніж"), вполне вероятно, чисто внешнее — у первого предполагается финно-угорская этимология.

А раз вы такой умный, поясните, почему этот процесс происходил далеко не везде. В украинском слове "мед" тоже имеем закрытый слог, однако перехода в "мід" не наблюдаем.
А выше я приводил (со ссылкой на ЭССЯ, где в свою очередь ссылаются на Дзендзеливского, Желеховского и Гринченко) украинские соответствия русскому "чертежу", а именно "чертіж" и "чертеж".
Отчего же такой разнобой?

Date: 2011-01-24 11:29 am (UTC)
From: [identity profile] aandrusiak.livejournal.com
"Мід" таки є. На Галичині.
Це залежало від того, який редукований був у кінці слова. Якщо /Ъ/, то /е/ частіше зберігався. Якщо /Ь/, то /е/ частіше переходив в /і/.
Усі відхилення від цього правила пояснюються аналогічним вирівнюванням у парадигмі за зразком непрямих відмінків.

Date: 2011-01-24 11:43 am (UTC)
From: [identity profile] blacklack.livejournal.com
Хорошо, а почему тогда "швець", "перець", "стрілець", "день", "січень", "упень"? Почему "ледь", "ґедзь", "журавель", "пошесть"?

Что-то исключений из правила едва ли не больше, чем случаев его соблюдения.
Не стоило бы вам оговориться, что правило действовало, мягко говоря, далеко не всегда, а не включать распальцовку и советовать учить матчасть?

Date: 2011-01-24 12:14 pm (UTC)
From: [identity profile] aandrusiak.livejournal.com
Сховайте свою розпальцовку, і таки вчіть матчасть. У тих словах, що ви навели (за виключенням "ґедзя" - запозичення), у передостанньому складі був не /е/, а... (сюрпрайз!) /ь/! А от як раз /ь/ ніколи не переходив в /і/.
(тобто давніше ми мали: шьвьць, перьць, стрѣльць, дьнь, сѣчьнь, etc.

І не треба так бурхливо реаґувати. Бо я вам по-доброму пояснюю елементарні речі з мовознавства.

Date: 2011-01-24 01:16 pm (UTC)
From: [identity profile] blacklack.livejournal.com
У тих словах, що ви навели (за виключенням "ґедзя" — запозичення), у передостанньому складі був не /е/, а... (сюрпрайз!) /ь/!

Действительно сюрприз. Об этом я совсем забыл. Хотя о праславянском ь такому знатоку стоило бы упомянуть в предыдущем комментарии.


А от як раз /ь/ ніколи не переходив в /і/

Только вот не надо прятать неудобную часть вопроса под "etc."
Хотя большинство приведенных примеров подпадают под указанную вами закономерность, в корне слова "ледь" именно прсл. e (ЕСУМ, Т. 3, с. 211).


Бо я вам по-доброму пояснюю елементарні речі...

Ну да, очень по-доброму и совсем элементарные. Вижу, без злобы вы не умеете (или вас просто неправильный язык раздражает?)

В общем, чтобы не иметь больше удовольствия с вами общаться, резюмирую: с укр. "е", образовавшимся из прсл. "ь" у меня действительно был постыдный пробел в знаниях, однако к суффиксу -ežь это никак не относится.
Чередование же "е" из прсл. e в закрытом слоге (даже перед мягким согласным) происходит нерегулярно, вплоть до того, что и сейчас говорят "народ" и "нарід", соответственно, кое-кому надо было не включать распальцовку, а сообщить, что теоретически возможны оба варианта.

Кстати, чтобы не опираться только на пример из ЭССЯ ("чертіж / чертеж") приведу еще один из словаря Гринченко:



Словарь української мови. Т. 4. — К., 1909. — С. 84.

И в любом случае надо учитывать, что чисто великорусское "Китеж" с его вероятно финно-угорской этимологией едва ли можно ставить в один ряд с "Воронежем" в Сумской области. В конце концов, "Українська літературна вимова і наголос" рекомендует "Воронеж" даже для одноименного российского города (с. 119), хотя там явно тот же славянский суффикс.

Date: 2011-01-24 04:39 pm (UTC)
From: [identity profile] aandrusiak.livejournal.com
Для чого стільки зайвих слів?

Ще раз:

blacklack: ...Поэтому никаких оснований писать "Китіж" нет.
aandrusiak: ...Навіть якщо там був не /ѣ/, то у новому закритому складі /е/ переходить в /і/...
QED.

А все решта - ваші марні намагання виправдати свою необізнаність в історичному розвитку української мови.
Не розумію людей, які будь-якими способами доводити свою правоту у тім, на чім вони не знаються.

Date: 2011-01-24 05:05 pm (UTC)
From: [identity profile] blacklack.livejournal.com
Ну здесь вы уж совсем примитивно передергиваете. Я понимаю, что трудно признать свою неправоту в том, в чем хорошо разбираешься, и в споре с кацапом, который по определению в этом разбираться не может.
При этом я, заметьте, опираюсь на словари, а вы только на свою память, распальцовку и один из самых тупых методов спора — попросту не замечать аргументов противника.

И так, еще раз и по пунктам:

1. В словаре "Українська літературна вимова і наголос" (К., 1973) на 119-й странице находим "Воронеж" (российский областной центр), на следующей — "Вороніж" (город в Сумской области).
Соответственно, если следовать логике составителей, никаких оснований для какого-либо другого написания, кроме "Кітеж", в украинском нет.
И тут даже не имеет значения финно-угорская этимология "Китежа", согласно которой прсл. суффикс -ežь в слове отсутствует.
А вот что имеет значение — так это датировка текстов, из которых мы знаем о Китеже: не позднее XVII века. Так что Китеж — явление исключительно великорусское, для украинцев, следовательно, иностранное.
А если кое-кто, считая себя мегаспециалистом, плевать хотел на все словари, это не моя проблема.

2. Переход укр. "е" в закрытом слоге (из прсл. e) происходит нерегулярно, какой бы согласный после него ни шел.
Примеры приведены выше.
Соответственно, имея определенный уровень культуры, кое-кто в этом комментарии должен был бы напомнить, что есть такое чередование, которое перед мягкими согласными чаще случается, чем нет.
А не понты гнуть и не делать вид, что чередование это происходит всегда.

Вот собственно и всё. Хотите и дальше бурлить в кругу себя — воля ваша. А мне спорить с хамом надоело, пусть даже это и крепкий специалист.

Date: 2011-01-24 11:31 am (UTC)
From: [identity profile] iskra75.livejournal.com
в галицькому правописі початку 20-го століття скрізь "мід", "нарід", "біг" (бог) і т.п.

Date: 2011-01-24 11:36 am (UTC)
From: [identity profile] blacklack.livejournal.com
Был "мід"? Вот это да.
Не зря пошебуршили. "Нарід" и "Біг" встречал.

Date: 2011-01-24 11:42 am (UTC)
From: [identity profile] iskra75.livejournal.com
у Грушевського в "Історії" - скрізь

Date: 2011-01-24 11:29 am (UTC)
From: [identity profile] thekillabee.livejournal.com
а посилання по Китежу - то я другові навів приклад його власної праці "нінавіщо, просто так". до речі, хіба не "Китіж" у сьогоднішній українській транскрипції? :)
-----------------------------
Навіть не маю сумнівів, что саме Китіж. Я написала так "просто так" (с) :)

ні, це був не костюмований бал (і МПЦ тут абсолютно ні до чого), а полігона рольова гра, головним орґанізатором (майстром) якої я колись був.
-----------------------------
З приводі МПЦ - я, звісно, пожартувала (вибачте, якщо не вдало). Я знаю, що це за ігри. Мене просто дратують трохи "великоруські" мотиви, які останнім часом люблять розігрувати деякі персонажі. Я не про вас, звісно. Ельфів і гномів я люблю, а бояр і мазиків (http://www.lubki.ru/mazyki.htm) - ні. Але це виключно мої паранойки.

Date: 2011-01-24 11:39 am (UTC)
From: [identity profile] iskra75.livejournal.com
зрозуміло :)
ми коли "Китіж" розробляли, одійти зовсім від великоруських мотивів не могли, позаяк сама леґенда великоруська, але я по можливості українізував (стилізуючи під давньоруську мову) виклад матеріалу по грі:
http://altera.in.ua/projects/kitezh/kitezh_litopys.php

Profile

iskra75: (Default)
iskra75

February 2022

S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20 212223242526
2728     

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 2nd, 2025 11:17 pm
Powered by Dreamwidth Studios