ЗАВѢТЪ Шьвьчєнъковъ

[iskra75]

Тоу сє шановьнъ господинъ Анъдрусякъ пєрєложи Шєвьчєнъковъ "Завѣтъ" давнєроуськы ѧзыцємъ, за чьто чєсть ємоу а хвала вєлика.

Ось, зробив ще один римований переклад давньою руською мовою. Цього разу тортурам було піддано Шевченків "Заповіт".
(Наша давньоруська відповідь готам, устами яких нещодавно глаголив "Заповіт" wiederda)
Відео додається. (Вибачайте за надмірний пафос у голосі :) )

ЗАПОВІТ Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отоді я І лани і гори — Все покину і полину До самого Бога Молитися... а до того Я не знаю бога. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Не злим тихим словом.

ЗАВѢТЪ Шьвьчєнъковъ Въ гробѣ мѧ по съмьрти Погрєбѣтє чинъмь Сєрєдѣ широка полıа Милъı Оукраинъı ІАко бъıхъ рольѭ широкѫ Дънѣпръ жє и скалъı Видѣти а чюти моглъ Громъ ѥго нємалъıи А сънєсє ѡтъ Оукраинъı Въ синѥѥ морє Кръвь ворожьѭ, а тако И рольѭ и горъı Вьргѫ вьсє, поущѭ сѧ Къ самомоу Богоу Молитъ сѧ... А пєрєжє ІА нє знаѭ Бога. А погрєбъшє възидѣтє Вєригъı поръвѣтє Ворога кръвьѭ зълоѭ Волѭ ѡкропитє И тъгдъı въ домоу вєлицѣ Вольни въ новѣ родѣ Помѧнѫти мѧ мозѣтє Въ добрѣ рѣчи годѣ.

Watch on YouTube

Comments

[iskra75.livejournal.com]

в старій кирилиці сьогоднішні е та є писалися однаково - є.

а українську транскрипцію я брав по аналоґії з Лютежем, Несвіжем, Радонежем, Воронежем - скрізь новочасне "і", яке лоґічно витікає з давньоруського ятя

[blacklack.livejournal.com]

В старій кирилиці сьогоднішні е та є писалися однаково — є.

Что вы говорите? :) Вообще-то "є" имелось в виду современное украинское.


...а українську транскрипцію я брав по аналоґії з... Воронежем.

Аналогия тут сомнительная — Фасмер предполагал у слова "Китеж" финно-угорскую этимологию. Косвенно это подтверждается написанием "Китеж" в источниках. Через "есть", без ятя.

[iskra75.livejournal.com]

цілком імовірно, я не можу тут імперативно щось стверджувати. але не варто забувати, що білоруські та російські джерела доволі рано стали плутати "ять" з "єсть" (тоді ж, як у нас ять перейшов в ікавізм). знов-таки фіно-угорська етимолоґія основи не заперечує використання типового слов'янського закінчення "-ѣжъ".
будь-як, я не єстем в цьому питанні знавцем і можу хіба припускати варіанти

[blacklack.livejournal.com]

Я же дал ссылку на тот источник, откуда мы собственно и знаем о Китеже. Ять там употребляется очень часто, но "Китеж" пишется только через "есть".


...етимолоґія основи не заперечує використання типового слов'янського закінчення "-ѣжъ".

Вы ничего не путаете? О праславянском суффиксе -ežь я только что читал в Этимологическом словаре славянских языков. А об этом слышу впервые.
Кстати, в украинском топониме "Вороніж" суффикс именно -ežь: Вороніж, Воронежа (Українська літературна вимова і наголос, К., 1973, с. 120).
При ѣ в суффиксе такого чередования не было бы.

[iskra75.livejournal.com]

схоже, таки плутаю і у всіх цих закінченнях "новий ять"
дякую за цікавий розбір

[blacklack.livejournal.com]

Должен исправиться — ять тут ни при чем. В украинском языке этот суффикс подвержен чередованию "е" в закрытом слоге.
Только что посмотрел этимологию праславянского čьrtežь в ЭССЯ: русское "чертёж" при украинских "чертіж / чертеж" (вып. 4, с. 162).