Обслуговуємо українською.
Apr. 6th, 2010 12:41 pmПост навіяно ось цим криком душі:
http://aandrusiak.livejournal.com/165207.html
Я абсолютно незгодний з автором у плані форми посту, але розумію його в плані смислу: українська у сфері сервісу (принаймні у Києві) тупо іґнорується. Причому не свідомо, а через незвичку до неї: ну не прийнято - і по всьому.
Як я особисто ставлюся до цього? Як до данності, з якою не слід воювати, але і складати руки - невірно. Вода, як відомо, камінь точить, а розбивання стіни лобом свідчить лише про невисоку інтелектуальну якість згаданого лоба.
Мої пропозиції.
Я, а зі мною, смію надіятись, і тисячі інших мешканців Києва, кому це до душі, ЗАВЖДИ користуватимемось послугами таксі (назву сервісу можна вставити яку завгодно), оператор якого відповість мені українською, а водій підтримає бесіду по-українськи. Навіть якщо його послуги будуть дещо (звичайно, в розумних межах) дорожчими за послуги інших. В цьому я не зауважую ніякого шовінізму чи дискримінації (поправте мене, якщо помиляюся): я просто хочу підтримати матеріально приємний мені сервіс. Не давити незгодних - а помагати тим, хто згоден: свій до свого по своє. Цей принцип свого часу дав прекрасні результати в австрійській Україні, то чом би його не спробувати тут і тепер?
Попутно визріла ідея флеш-мобу такого ось виду. Розробляється лоґотип/банер (ну, наприклад гілочка калини чи що) з написом "обслуговуємо українською" і директори, власники, менеджери підприємств, які готові підтримати акцію, вивішують його на своїх вітринах, сайтах, рекламних носіях, лобовому склі тощо. Причому наявність такого лоґо не має на увазі, що всі робітники закладу змушені говорити лише українською, що російській чи іншим мовам оголошено бій і вони іґноруються, що керівник підприємства має шовіністичні/нацистскі погляди, а "нація понад усе". Ні. Цей лоґотип лиш ґарантує, що на звернення клієнта по-українськи він одержить відповідь українською - не більше. Але й не менше. І навіть якщо мені нічого не треба буде в такому закладі придбати, я із задоволенням завітаю і побажаю його робітникам вдалого робочого дня. А Ви?
Коли Ви згодні - прошу перепостити текст у себе.
Якщо ж ідея в маси не піде - ну що ж, просто нічого не зміниться.
http://aandrusiak.livejournal.com/165207.html
Я абсолютно незгодний з автором у плані форми посту, але розумію його в плані смислу: українська у сфері сервісу (принаймні у Києві) тупо іґнорується. Причому не свідомо, а через незвичку до неї: ну не прийнято - і по всьому.
Як я особисто ставлюся до цього? Як до данності, з якою не слід воювати, але і складати руки - невірно. Вода, як відомо, камінь точить, а розбивання стіни лобом свідчить лише про невисоку інтелектуальну якість згаданого лоба.
Мої пропозиції.
Я, а зі мною, смію надіятись, і тисячі інших мешканців Києва, кому це до душі, ЗАВЖДИ користуватимемось послугами таксі (назву сервісу можна вставити яку завгодно), оператор якого відповість мені українською, а водій підтримає бесіду по-українськи. Навіть якщо його послуги будуть дещо (звичайно, в розумних межах) дорожчими за послуги інших. В цьому я не зауважую ніякого шовінізму чи дискримінації (поправте мене, якщо помиляюся): я просто хочу підтримати матеріально приємний мені сервіс. Не давити незгодних - а помагати тим, хто згоден: свій до свого по своє. Цей принцип свого часу дав прекрасні результати в австрійській Україні, то чом би його не спробувати тут і тепер?
Попутно визріла ідея флеш-мобу такого ось виду. Розробляється лоґотип/банер (ну, наприклад гілочка калини чи що) з написом "обслуговуємо українською" і директори, власники, менеджери підприємств, які готові підтримати акцію, вивішують його на своїх вітринах, сайтах, рекламних носіях, лобовому склі тощо. Причому наявність такого лоґо не має на увазі, що всі робітники закладу змушені говорити лише українською, що російській чи іншим мовам оголошено бій і вони іґноруються, що керівник підприємства має шовіністичні/нацистскі погляди, а "нація понад усе". Ні. Цей лоґотип лиш ґарантує, що на звернення клієнта по-українськи він одержить відповідь українською - не більше. Але й не менше. І навіть якщо мені нічого не треба буде в такому закладі придбати, я із задоволенням завітаю і побажаю його робітникам вдалого робочого дня. А Ви?
Коли Ви згодні - прошу перепостити текст у себе.
Якщо ж ідея в маси не піде - ну що ж, просто нічого не зміниться.
no subject
Date: 2010-04-08 12:02 am (UTC)А що далі?
"Не ездим в такси, на которых нет значка с березой?"
"Не їздимо в таксі на яких нема перекресленого Табачника?"
"Не їздимо в таксі на яких нема портретів Ющенка, Філарета й Бандери?"
Далі, шовінізм український різниться від шовінізму польського і єврейського, які він наслідує, тим. що він не має таких глибоких культурних і економічних коренів, що дали би йому змогу стати сильним віросповідним і економічним рухом, як останні. Культурні коріння України в народі українським не глибші від коренів Руси, і коли почати грати на почуттях, на емоціях, на ’’національній вірі’’, то на Україні переможе завжди ’’Союзъ Русскаго Народа’’, а не ’’Союз Українського Народу’’. Шовінізм український, який є націоналізмом на моду лавочників (єврейське гасло ’’свій до свого’’) і на моду живучих від вівтарів ’’національної ідеї інтелігентів’’, доведе політичну ідею України до загибелі, бо ані дійсні бакалейщики, ані до чогось здатні інтелігенти на Україні шовінізмом українським не захопляться. У нас він завжди буде представлений типами Донцових і тому подібних озлоблених і егоцентричних осіб, закоханих у собі людей, які своєю безсилою злобою все творче, життєздатне на Україні від України відганятимуть.
http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/lypynski-1.htm
Вячеслав Липинський
Націоналізм, патріотизм і шовінізм
(з листа до Б.Шемета)
Re: А що далі?
Date: 2010-04-08 05:48 am (UTC)Далі я би відновив дію забутого гасла "Схід і Захід разом" - але це, завідомо, далі. Зараз же не маю наміру навіть вести обговорення подальших перспектив.
Re: А що далі?
Date: 2010-04-08 08:57 am (UTC)Стосовно ж "разом"... після 10 років участі в політичних балачках та акціях я вважаю, що цього не буде.
І не лише я:
http://www.pravda.com.ua/articles/2010/02/25/4811621/
Україна в нас одна?
Михайло Дубинянський, для УП _ Четвер, 25 лютого 2010, 17:24
no subject
Date: 2010-04-08 08:54 am (UTC)А що далі - так будь-яку ідею можна довести до абсурду перекосами і кривотолками.
Буквально сьогодні я з десяток разів звернувся до обслуги по-українському і кожен раз врешті-решт мав переходити на російську: було вельми незручно як мені, так і персоналу. Якби запропонована акція була підтримана в широкому загалі, мені було б нарікати лиш на себе самого: гілочки калини на вітрині не було, тож мовні незручності на моїй власній совісті.
no subject
Date: 2010-04-08 09:40 am (UTC)Ви вжили "Свій до свого по своє". Я дещо розширив це, виходячи зі свого досвіду (я кілька років спілкувався з націоналістами, які люблять це повторювати).
Наприклад, окремі фанати Ющенко писали колись про бойкот (організований чи неорганізований) товарів зі Східної України, під час останніх виборів це знову спалахнуло.
Звичайно Ви вільна людина і можете пропонувати що Вам до вподоби, але, як на мене, це не матиме позитивних наслідків.
no subject
Date: 2010-04-08 12:26 pm (UTC)no subject
Date: 2010-04-08 10:28 pm (UTC)