Філолого-політично-патологічне
Feb. 5th, 2010 11:48 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Нажаль, не знаю автора епіграми (прочитав ось тут http://ledilid.livejournal.com/473679.html#cutid1 )
Але надзвичайно сподобалося:
«Живуть в Україні, як дачники, держави зневаживши суть. Нині там заправляють табачники, де тютюнники мали би буть»
Як же влучно! Нє?..
Але надзвичайно сподобалося:
«Живуть в Україні, як дачники, держави зневаживши суть. Нині там заправляють табачники, де тютюнники мали би буть»
Як же влучно! Нє?..
no subject
Date: 2010-03-05 09:35 am (UTC)да нет, глупость просто...
"коли не ставиш націю вище за все"
ну, слава Богу. Просто для меня любой национализм - это уродство, ибо есть патриотизм, который нормален и похвален, а национализм - это его сынок-мутант, который "нация прежде всего", что есть просто болезнью. Рад за тебя.
"я навчився не узагальнювати, і тобі то раджу"
ммм. Я уверен, что, за КРАЙНЕ незначительным и отрадным исключением, вроде тебя, ВСЕ, называющие себя националистами, - ставят как раз нацию превыше всего. Что для меня является попросту болезненным состоянием.
"колись кращий друг, найближча людина"
да уж. Должен признать, я был далеко не лучшим другом :) в смысле, другом я был весьма посредственным. Да и остался, по большому счету...
"думав, ти ці речі переріс"
Для меня национальный вопрос - это рана. А со времен апельсинового шоу он и вовсе стал больным. Вот уж было толерантности, атас просто, когда теще старуха одна угрожала, что та до майдана живой не доедет, потому что в метро зашла с летночкой голубой...
Для того, чтобы попытаться разобраться в себе и в нем (все-таки дети растут, а как я могу их воспитать, если сам не пойму себя - стал читать Олега Покальчука - это первый вменяемый человек, от которого я за долгие годы услышал (прочел) о национальной идее.
no subject
Date: 2010-03-05 10:26 am (UTC)ти - патріот, якому до сраки, якою мовою говорить його народ, якої культури тримається: ти просто зичиш йому і своїй землі найкращого, працюєш на це і в разі чого готовий оддати за це життя.
я - патріот з національним присмаком (те саме, що я перечислив вище, але перед "до сраки" слід поставити "не"), і саме це я називаю націоналізмом.
ти ж плутаєш націоналізм (доречі російськомовних націоналістів лиш у моїй стрічці друзів - чоловік двадцять) з шовінізмом. останній - то часний випадок націоналізму. або з нацизмом - а це вже приклад аґресивного шовінізму... термінолоґія в цім питанні дуже тонка і важлива
нашу з тобою дискусію прочитав один мій ЖЖ-друг (я її прикладом спробував показати йому шкідливість аґресивності в національному питанні), людина, яку я дуже поважаю, читаю з величезним інтересом, але не у всьому поділяю з ним погляди. вибач, не дам його імені, щоб це не виглядало нацьковуванням вас одне на одного. так ось, шо він мені написав:
+++"...та й говорю я українською дуже рідко - лиш коли українофон попадеться у співрозмовники."
http://iskra75.livejournal.com/21542.html?thread=164390#t164390
Ось і вся ваша хоробрість та українськість.
Дякую за цю позицію. Тепер мені зрозуміло, чому ви так боїтеся "вандалів, що руйнують радянські пам'ятники". Бо ви й досі перебуваєте в полоні радянського "всех под одну гребенку", и "не высовывайся".
Далі читати стало не цікаво...+++
як ти казав там про "януків"? саме приклад
no subject
Date: 2010-03-05 10:34 am (UTC)говорю тебе, мы - каждый в своей среде - маргиналы... Мне это отчасти льстит даже. Бедряев вот всю жизнь в своей среде слыл отщепенцем - просто потому что правду и свободу ценил выше предрассудков
no subject
Date: 2010-03-05 11:06 am (UTC)