Мъскы

[iskra75]

Хто хоче москалів потролити? ;)

Преамбула.
В нас у мові дуже багато запозичень з інших мов — це латинізми, ґерманізми, романізми, полонізми, русизми тощо. Воно й не дивно з огляду на довгі віки підлеглого різним сусідам становища нашої землі та значного економічного і культурного відставання од лідерів. Наших, вже суто українізмів, у мовах сусідів значно менше. Зокрема в російській мові. Ну, там, "Оксана, делянка, повстанец, одержать". Мало, коротше. Але!
Дозволю собі припустити ще одне цікаве запозичення росіянами одного цікавого українізму. Щоправда, одразу попереджаю, шо це лиш гіпотеза, але доволі обґрунтована, як на мене. Судіть самі.

Амбула.
Староруські слова мінялися з часом в наших мовах по-різному. Так, праслов'янське "мъркы" у росіян перетворилося на "морковь", а у нас на "морква"; старослов'янське "црькы" в них стало "церковь", а у нас "церква"; праслов'янське "бры" в них тепер "бровь", а у нас "брова"; староруське "свекры" стало великороським "свекровь", а в нас би по аналогії мусило стати як хорвацьке "свекрва", але через неблагозвучність перетворилося на "свекруха"...
...список аналогій можна продовжувати. Але нас цікавить лише одна. Староруське "мъзкы, мъскы" (болото, дряговиння, трясовина, гнилина) повинне було , по наведених вище законах, стати великоруським "Московь". І, певно, так воно й було до певного часу, бо по писемних джерелах зустрічається "градъ Московъ", а західноєвропейські назви напряму нам це підтверджують: Moscow, Moskau, Moscou... Але чомусь прижився і на віки залишився саме українізм МосКВА.

Висновки робіть самі.
До речі, білоруський Менск теж став у них українським Мінськом. Добряче, схоже, попрацював австрійський ґенштаб! :)

Comments

[magner58.livejournal.com]

Я не заперечував, я вказав на неприпустиме спрощення, яке викривлює картину стосовно ситуації Росія-Україна-Польща.

Це як із аналогічними спрощеннями про "культурну місію Польщі", "визначну роль Польщі в колонізації Подніпров’я" чи "вплив польского лицарства на козацство" - їх уже давно відкинули, а зокрема щодо визначальної ролі "підлеглості" по останній темі добре свого часу висловився Грушевський: "Польські 'рицарські' круги могли прищепити козацтву й Запорожу тільки те, що мали: анархізм, неповажаннє закону й правительства, брак дисціплїни нешанованнє суспільности, чужого добра й працї — й справдї прищіпляли".


Так а що саме і в яких аж таких кількостях українська такого напозичала з російської через підлеглість після 18 ст.?

[iskra75.livejournal.com]

слухаємо будь-який суржик, чи то донбаський, чи галицький, чи закарпатський - і записуємо, записуємо, шо ж саме і в яких кількостях ми запозичили в москалів. ну, там, можна ще згадати реформи 30-40 рр. по зближенню братніх мов, але то вже необов'язково.
"літературну мову", якої в природі не існує, не розглядаємо.