(no subject)
Feb. 21st, 2014 12:03 pm
Ольга Кашпор
Мальчиков укрывают флагами.
С головой.
Не вой, дура, говорю, твой – живой. Живой.
Он такой же, как они – тоже рвется в бой.
Долго трубку не берет. Но не вой.
Не вой.
Мальчиков кладут рядком.
Прям на мостовой.
Лиц не видно. Не смотри. И не вой. Не вой.
Твой такой же – как они – на передовой.
Разбирает мостовую по кускам.
Живой.
Мальчиков выносят строем.
Траурный конвой.
Не считай. Зажмурься. Помни, Бог с тобой.
Он придет. Под утро. Мятый и седой.
Ты отпустишь снова. Просто жди.
Не вой.
монолог матери
Date: 2014-02-21 10:10 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-21 10:58 am (UTC)Хай Бог вас береже.
no subject
Date: 2014-02-21 01:19 pm (UTC)красно дякую від імені всього Майдану. і пам'ятайте: ви - там не менш важливі, аніж ми - тут.
no subject
Date: 2014-02-22 02:24 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-22 05:45 am (UTC)колись в одному есе Лисяк-Рудницький висловив цікавий критерій, за яким можна можна визначити, чи можна прояви сепаратизму певного реґіону вважати за державотворницький націоналізм: якшо суттєва частина населення готова йти на смерть заради цієї ідеї - то це вартий уваги і поваги рух; якшо ж все лише на рівні "бла-бла-бла", то такі рухи суть марґінальними. в нас навіть у Криму мало хто здатен принести власне життя у жертву заради відокремлення від України, а на Донбасі - і поготів! Донбас - то Україна, і, головне, сам Донбас в цьому не сумнівається.