(no subject)

Ольга Кашпор

Мальчиков укрывают флагами.
С головой.
Не вой, дура, говорю, твой – живой. Живой.
Он такой же, как они – тоже рвется в бой.
Долго трубку не берет. Но не вой.
Не вой.

Мальчиков кладут рядком.
Прям на мостовой.
Лиц не видно. Не смотри. И не вой. Не вой.
Твой такой же – как они – на передовой.
Разбирает мостовую по кускам.
Живой.

Мальчиков выносят строем.
Траурный конвой.
Не считай. Зажмурься. Помни, Бог с тобой.
Он придет. Под утро. Мятый и седой.
Ты отпустишь снова. Просто жди.
Не вой.

(no subject)

18.02.2014

Мамо, не плач

Сувенір

Три дні був упевнений, шо в тому бою під профспілками увечері 18-го одержав у плече осколок ґранати: саме в момент, як бабахнуло у парі метрів, відчув сильний удар в плече. Начебто, прямого ушкодження нема - ну, куртка врятувала - і слава богу. За пару днів уже міг рукою майже нормально користуватись. Більше непокоїла ґематома під коліном од каменя.
Коли це сьогодні намацав шось під підкладкою куртки. Розрізав, дістаю - і трохи млосно стало.


( Read more... )