…боюсь за твою ліву лапку
Nov. 15th, 2014 03:34 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Архів з ФБ
Анатолій Скінтей
15 листопад 2014 р. ·
Давно шукав цей білий віршик, пам'ятаючи лиш останній рядок - а знайти не вдавалося...
Лариса Вакульницька
14 листопад 2014 р. ·
цей вірш Івана Малковича треба читати дивлячись на мапу України...
він давно написаний, а вже боявся поет за Крим. а Донбас навіть він не міг передбачити...
люблю тебе
впізнавати
на всіх картах світу
люблю твій лет
на глобусах
прудкообертальних
мила моя вітчизно
кумедія моя
зворушлива
ні пташка ні звірятко
ні ведмедик
ні качечка
ані гусеня –
ведме-качо-гyся
(оце ж тобі
небесний гансе
християне
ще одне бридке
качатко)
головою в Європі
хвостом
до матрьошки
(з вороніжчиною
й кубанщиною
була б ти
пишногузніша)
утікаєш небого від тої
всепоглинаючої
матрьошки
що всіх своїм кремльом
накриває
утікаєш
ніяк не втечеш
обліплена рідними
псевдотелесиками
що ниють і ниють
і лукаво обіцяють
пшонця під крильця
і обскубують
але ось я
примружуюсь
і ясно бачу
як ти розбігаєшся по воді
набираєш ротом
повітря –
твоє відстовбурчене
крильце
готове до польоту
розбігаєшся –
летиш –
співаєш –
клекочеш –
і нас надихаєш –
і будиш нас серцем
і любиш нас крuльцем
…боюсь за твою ліву
лапку.
Анатолій Скінтей
15 листопад 2014 р. ·
Давно шукав цей білий віршик, пам'ятаючи лиш останній рядок - а знайти не вдавалося...
Лариса Вакульницька
14 листопад 2014 р. ·
цей вірш Івана Малковича треба читати дивлячись на мапу України...
він давно написаний, а вже боявся поет за Крим. а Донбас навіть він не міг передбачити...
люблю тебе
впізнавати
на всіх картах світу
люблю твій лет
на глобусах
прудкообертальних
мила моя вітчизно
кумедія моя
зворушлива
ні пташка ні звірятко
ні ведмедик
ні качечка
ані гусеня –
ведме-качо-гyся
(оце ж тобі
небесний гансе
християне
ще одне бридке
качатко)
головою в Європі
хвостом
до матрьошки
(з вороніжчиною
й кубанщиною
була б ти
пишногузніша)
утікаєш небого від тої
всепоглинаючої
матрьошки
що всіх своїм кремльом
накриває
утікаєш
ніяк не втечеш
обліплена рідними
псевдотелесиками
що ниють і ниють
і лукаво обіцяють
пшонця під крильця
і обскубують
але ось я
примружуюсь
і ясно бачу
як ти розбігаєшся по воді
набираєш ротом
повітря –
твоє відстовбурчене
крильце
готове до польоту
розбігаєшся –
летиш –
співаєш –
клекочеш –
і нас надихаєш –
і будиш нас серцем
і любиш нас крuльцем
…боюсь за твою ліву
лапку.