![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Я - хохол. І цим пишаюсь.
Недавно у стрічці друзів пронеслася хвиля засудження одного москвича, який, звертаючись до української частини представників певного хобі, назвав нас хохлами.
Ґарантовано бажання образити не було. Це був жарт, який не на жарт таки образив багатьох. Автор посту визнав свою неправоту і одразу вибачився.
Я зараз не візьмуся виправдовувати його, доказувати його право нас так називати. Коли він не знав, що це може образити - значить, людина неуважна, але незнання закону не позбавляє відповідальності. Якщо знав і свідомо ризикнув - подавно неправий.
Я тут хотів би поговорити про сам термін (а заразом ще й про другий камінь спотикання - термін "малорос").
Це може видатися дивним, але я таки пишаюся, що я хохол-малорос, і не ображаюся на ці прізвиська, якщо вони не сказані з одверто провокативною метою чи незаперечним бажанням образити.
Поясню.
По-перше, я усвідомлюю іх етимолоґію, яка мене анітрохи не ображає. "Хохол" - то нащадок запорожців з їх оселедцями, потомок "козацького народу", який має свою власну унікальну культуру і національні риси. "Малорос" - людина з країни, "откуду пошла єсть зємля роуськая". Тобто самі терміни абсолютно не суть образливими самі по собі.
По-друге, ображатися на те, як тебе називають, особливо коли бажання образити нема - це дитинство та комплекс меншовартості. Насправді я не те, як ти мене назвав, а те, що я роблю, що я являю собою своїми вчинками. А так - хоч глечиком клич, лиш не сади у піч. Мене пробують зачепити фразою "Ви - таке миле мудило. І, звичайно, я не хотів вас образити :)" - на це я спитаю, чи однаково ми розуміємо термін, аби не було двозначностей. Зведіть термінолоґію до спільного знаменника - і третина подібних непорозумінь одпадуть самі собою.
Мені кажуть: "але ж, коли використовують ці терміни, то здебільшого вкладають у них неґативний смисл - хіба не так?".
Так. Тому ось моє по-третє. Українець - то звучить гордо, хохол - низько! А я солідаризуюся зі своїм народом, перебираю на себе частку відповідальності за нього не лише у позитивному сенсі, а й у тих речах, за які соромно.
Правдивий українець не може сумніватися у тому, що Хмельницький - то герой України, що Виговський був завзятим автономістом, що козаки були найкращими вояками свого часу із чеснотами рицарів круглого столу, що Батурин вирізали московські нелюди, що Шевченко то ум і совість народу, що Петлюра - великий вождь, що Бандера та Шухевич - батьки нації тощо.
Як хохол, я можу дозволити собі вважати Хмельницького підступним зрадливим тираном-п'яницею, який без татар не був ні на що спроможним; Виговського - московським шпигом і зрадником всіх і вся; що розбійників-козаків удесятеро меншою кількістю поляки, турки і росіяни чехвостили як горобців, а вони добивалися лиш реєстрових вольностей для одних себе, а не свободи для всього народу; що наливайківці вбивали, мучили й грабували Білорусь, а козаки Золотаренка вирізали Вільну незгірше за содат Меншикова; що Шевченко - не ліпший взірець для наслідування, хоч і великий поет; що Петлюра профукав все, що тільки міг, а західну Україну продав ляхам; що бандерівці вирізали мирне населення, прикриваючись гаслами про свободу України... Як хохол, я можу много чого собі дозволити.
Як малорос, я можу на демотиватор з назвами 12 місяців і питанням, хто більш руський - росіяни чи ми, навести купу руських слів, які росіяни зберегли в своїй мові, а ми замінили полонізмами; я можу нагадати, що в угоду відокремленню од москалів ми, ничтоже сумняшеся, зреклися власного імені - "русини"; що більшість нинішніх культурних здобутків - то тупа калька з російських відповідників тощо.
А як же гідність, питають мене.
От коли приводів називатися українцем у мене буде більше, ніж хохлом, тоді можна і про національну гідність згадати. Наразі - зарано.
ЗІ. я дуже поважаю великоросів, здатних назватися кацапом, євреїв, які можуть назватися жидом. Але сам, звісно, так їх не називатиму, аби не образити.
Але росіянин, який мав сміливість назватися кацапом, уже для мене кацапом не буде - він великорос, і це звучить гордо!
Ґарантовано бажання образити не було. Це був жарт, який не на жарт таки образив багатьох. Автор посту визнав свою неправоту і одразу вибачився.
Я зараз не візьмуся виправдовувати його, доказувати його право нас так називати. Коли він не знав, що це може образити - значить, людина неуважна, але незнання закону не позбавляє відповідальності. Якщо знав і свідомо ризикнув - подавно неправий.
Я тут хотів би поговорити про сам термін (а заразом ще й про другий камінь спотикання - термін "малорос").
Це може видатися дивним, але я таки пишаюся, що я хохол-малорос, і не ображаюся на ці прізвиська, якщо вони не сказані з одверто провокативною метою чи незаперечним бажанням образити.
Поясню.
По-перше, я усвідомлюю іх етимолоґію, яка мене анітрохи не ображає. "Хохол" - то нащадок запорожців з їх оселедцями, потомок "козацького народу", який має свою власну унікальну культуру і національні риси. "Малорос" - людина з країни, "откуду пошла єсть зємля роуськая". Тобто самі терміни абсолютно не суть образливими самі по собі.
По-друге, ображатися на те, як тебе називають, особливо коли бажання образити нема - це дитинство та комплекс меншовартості. Насправді я не те, як ти мене назвав, а те, що я роблю, що я являю собою своїми вчинками. А так - хоч глечиком клич, лиш не сади у піч. Мене пробують зачепити фразою "Ви - таке миле мудило. І, звичайно, я не хотів вас образити :)" - на це я спитаю, чи однаково ми розуміємо термін, аби не було двозначностей. Зведіть термінолоґію до спільного знаменника - і третина подібних непорозумінь одпадуть самі собою.
Мені кажуть: "але ж, коли використовують ці терміни, то здебільшого вкладають у них неґативний смисл - хіба не так?".
Так. Тому ось моє по-третє. Українець - то звучить гордо, хохол - низько! А я солідаризуюся зі своїм народом, перебираю на себе частку відповідальності за нього не лише у позитивному сенсі, а й у тих речах, за які соромно.
Правдивий українець не може сумніватися у тому, що Хмельницький - то герой України, що Виговський був завзятим автономістом, що козаки були найкращими вояками свого часу із чеснотами рицарів круглого столу, що Батурин вирізали московські нелюди, що Шевченко то ум і совість народу, що Петлюра - великий вождь, що Бандера та Шухевич - батьки нації тощо.
Як хохол, я можу дозволити собі вважати Хмельницького підступним зрадливим тираном-п'яницею, який без татар не був ні на що спроможним; Виговського - московським шпигом і зрадником всіх і вся; що розбійників-козаків удесятеро меншою кількістю поляки, турки і росіяни чехвостили як горобців, а вони добивалися лиш реєстрових вольностей для одних себе, а не свободи для всього народу; що наливайківці вбивали, мучили й грабували Білорусь, а козаки Золотаренка вирізали Вільну незгірше за содат Меншикова; що Шевченко - не ліпший взірець для наслідування, хоч і великий поет; що Петлюра профукав все, що тільки міг, а західну Україну продав ляхам; що бандерівці вирізали мирне населення, прикриваючись гаслами про свободу України... Як хохол, я можу много чого собі дозволити.
Як малорос, я можу на демотиватор з назвами 12 місяців і питанням, хто більш руський - росіяни чи ми, навести купу руських слів, які росіяни зберегли в своїй мові, а ми замінили полонізмами; я можу нагадати, що в угоду відокремленню од москалів ми, ничтоже сумняшеся, зреклися власного імені - "русини"; що більшість нинішніх культурних здобутків - то тупа калька з російських відповідників тощо.
А як же гідність, питають мене.
От коли приводів називатися українцем у мене буде більше, ніж хохлом, тоді можна і про національну гідність згадати. Наразі - зарано.
ЗІ. я дуже поважаю великоросів, здатних назватися кацапом, євреїв, які можуть назватися жидом. Але сам, звісно, так їх не називатиму, аби не образити.
Але росіянин, який мав сміливість назватися кацапом, уже для мене кацапом не буде - він великорос, і це звучить гордо!
no subject
Удачи, здоровья, жизненных сил, вдохновения!
no subject
no subject
no subject
быт пробуем наладить, хобби - да все как-то криво... видимо, весеннее обострение
no subject
згоден.
no subject
no subject
;))
no subject
Хохол — не хохол, аби не москаль.
no subject
дякую
no subject
С праздником Искра! Я даже не знаю что тебе, откровенно, друже пожелать, семья есть, да и много есть что нужно для счастья человеку, так что сил наверное, для исполнения задуманного! И легко-подъемной жопы!!!
no subject
а от шо срака поважчала - то вірно
no subject
з дописом категорично не згодна, не сказати б більше.
no subject
щодо незгоди - я й чекав од тебе її, і ще од декого :) але шо поробиш - я ж збоченець в певному сенсі...
no subject
пусть все у тебя наладится;) и станет лучше чем есть:)
no subject
уже краще, ніж на момент твого коментаря :)
no subject
Согласен полностью.
no subject
отже, світ не без збоченців... особливо небезпечно, коли вони починають гуртуватися :)
С днем рожденья!
no subject
no subject
37*5=185... книга Ґінеса - моя ґарантовано :)
no subject
Ґінес твій!
поздравительный оффтоп
Яркого тебе, надёжного, изумительного -
во всех начинаниях и продолжениях :)
Re: поздравительный оффтоп
оффтоп. а скажи, ти на "Руїну" їдеш? і коли так, то чи визначився з локацією?
Re: поздравительный оффтоп
коли щось зміниться, я обов'язково зв'яжуся! :)
no subject
no subject
шануймося, бо ми, хохли з кацапами, того варті! :)
no subject
Якщо так хочете принижуватись, будь ласка. Тільки робіть це в індивідуальному порядку - назвіться мудилом чи йолопом, така назва кидатиме тінь лише на вас. Тоді як "хохол" - образлива назва, яка стосується не лише окремої людини, а й ширшої соціальної групи. Особисто у вас немає національної гідності, тоді й не дивна повага до тих, хто може назватись кацапом чи жидом. Однак ті, хто має національну гідність, плекатимуть взаємну повагу, а не зневагу, їх коробитиме від будь-якого образливого національного етноніма. Кожен народ має як славетні, так і ганебні сторінки у своїй історії, і наявність ганебних сторінок - ще не привід його зневажати. Це все одно, що закидати комусь недостойне походження - той, хто це робить, виявляє тільки власну ницість, бо звинувачує людину в тому, що вона нездатна змінити. Так само, для того, хто має почуття гідності, визнання історичних помилок не означає приниження, навпаки, слугує ознакою того, що нащадки не повторять помилок предків. А от той, для кого помилки предків - підстава для того, щоб ганьбити нащадків, справді не заслуговує на повагу.
no subject
тільки чи маю я національну гідність, чи ні - то мені самому рішати
ну і до жодного народу, а тим більше до свого, я зневаги не плекаю
а оце "Кожен народ має як славетні, так і ганебні сторінки у своїй історії, і наявність ганебних сторінок - ще не привід його зневажати." - взагалі золоті слова.
no subject
no subject
no subject
про "термінологію" :)
История приведшая к неадекватному отношению к слову "Жид" вначале в Российской империи, а затем и в СССР,- здесь:
Нежидовские еврейские Хасиды, русская культура и "выеденное яйцо.
http://mysliwiec.livejournal.com/238203.html
Re: про "термінологію" :)
Re: про "термінологію" :)
Наприклад: http://mysliwiec.livejournal.com/8805.html
Re: про "термінологію" :)
Re: про "термінологію" :)
"Сравнительный анализ национализма и волос на лобке юноши."- http://mysliwiec.livejournal.com/31941.html
Що логічно приводить до цього:
"Як українці стають росіянами" - http://mysliwiec.livejournal.com/360164.html
no subject
no subject