Ориґінал тут:
maksymus at Не здригнеться мова
Поява в Раді нового скликання ксенофобської партії «Свобода» ознаменувалася мовним скандалом. Один з новообраних депутатів щось бовкнув про якусь невідому акторку, назвавши її зневажливо «жидівкою». Ну, назвав і назвав, хіба мало було в нас хамів з мандатом? У країні з безправним, бідним і темним населенням, яке обирає раз за разом собі владу навмання і не здатне контролювати її зловживання ні в економічній, ні в культурній сферах, країні з малопомітними зародками горожанського суспільства і корумпованою системою управління, країні, де не посміхаються люди на вулицях, де мало хто вітається з сусідами і ще менше хто знає їхні імена і багато чого ще бракує при елементарній комунікації без найменшого проблеску надії на зміни, ксенофобія є неодмінною складовою самозахисту дрібної неосвіченої людини. Забитість і темнота завжди знаходить утіху в ненависті до інакшого, часто уявного і перебільшеного. Відрізняючись релігією, культурою, зовнішністю, вимовою, іноді соціальним становищем, єврейська меншина споконвіку була зручною мішенню для побутової ненависті. То чого ж дивуватися, що політики знову підіграють ксенофобським настроям, заганяючи країну ще глибше в безвихідь? Назвав і назвав...
( Історія назв в українській мові )
Політика толерантності
Наш час дуже чутливий до проявів ксенофобії. Вскрито ксенофобські дискурси, расистський, сексистський, етнічної виключності, публічна мова ненависті стає помітною негайно, варто тільки взяти фальшиву ноту. Такими фальшивими виглядають сьогоднішні спроби стурбованих чистотою мови ідеалістів повернути необразливість зневажливій назві жиди. Щонайбільше, на що спроможні сучасні ксенофоби, це на новий мотив перекласти тези геніального Куліша, раз у раз збиваючись на національні обрáзи. Жиди, москалі, ляхи, хохли... Півтори сотні років тому вони виглядали наївно, сьогодні виглядають дико. Нині кожне висловлювання помножується на нескінченність новітньою технологією, настільки ж помножуючи потребу уникати конфліктів.
Од себе: додати нічого. Пан Максимус, як завжди, на висоті.
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Поява в Раді нового скликання ксенофобської партії «Свобода» ознаменувалася мовним скандалом. Один з новообраних депутатів щось бовкнув про якусь невідому акторку, назвавши її зневажливо «жидівкою». Ну, назвав і назвав, хіба мало було в нас хамів з мандатом? У країні з безправним, бідним і темним населенням, яке обирає раз за разом собі владу навмання і не здатне контролювати її зловживання ні в економічній, ні в культурній сферах, країні з малопомітними зародками горожанського суспільства і корумпованою системою управління, країні, де не посміхаються люди на вулицях, де мало хто вітається з сусідами і ще менше хто знає їхні імена і багато чого ще бракує при елементарній комунікації без найменшого проблеску надії на зміни, ксенофобія є неодмінною складовою самозахисту дрібної неосвіченої людини. Забитість і темнота завжди знаходить утіху в ненависті до інакшого, часто уявного і перебільшеного. Відрізняючись релігією, культурою, зовнішністю, вимовою, іноді соціальним становищем, єврейська меншина споконвіку була зручною мішенню для побутової ненависті. То чого ж дивуватися, що політики знову підіграють ксенофобським настроям, заганяючи країну ще глибше в безвихідь? Назвав і назвав...
( Історія назв в українській мові )
Політика толерантності
Наш час дуже чутливий до проявів ксенофобії. Вскрито ксенофобські дискурси, расистський, сексистський, етнічної виключності, публічна мова ненависті стає помітною негайно, варто тільки взяти фальшиву ноту. Такими фальшивими виглядають сьогоднішні спроби стурбованих чистотою мови ідеалістів повернути необразливість зневажливій назві жиди. Щонайбільше, на що спроможні сучасні ксенофоби, це на новий мотив перекласти тези геніального Куліша, раз у раз збиваючись на національні обрáзи. Жиди, москалі, ляхи, хохли... Півтори сотні років тому вони виглядали наївно, сьогодні виглядають дико. Нині кожне висловлювання помножується на нескінченність новітньою технологією, настільки ж помножуючи потребу уникати конфліктів.
Од себе: додати нічого. Пан Максимус, як завжди, на висоті.