Пам'ятник однорукому бандитові.

Весь інтернет слиною сходить з приводу розбитого носа Ільйічьа.
Докину і свого враження (копіюю власні слова з інших тредів)

Я, хоч би як не був мені огидний той пам'ятник, не можу схвалити дії Коханівського і Ко, бо своїм вчинком вони потверджують, що можна руйнувати те, з чим ти не згоден: тризуб на Говерлі, пам'ятник упівцям в Харкові, монумент загиблим під Крутами тощо.
"Шурік, ти камсамоліц? - Да. - Ета ж ні наши мєтади. Можит, ні нада?"(С)
Вживати методів своїх ворогів - уподібнюватися їм.
такі речі (пам'ятники ганьбі) треба не вночі натиху руйнувати, а рішенням місцевої влади зносити. бо перше - то вандалізм, а друге - рішення громади і розпорядженння влади.
а ще слід пам'ятати, що ВЕЛИЧЕЗНА КІЛЬКІСТЬ ЛЮДЕЙ, громадян країни, далеко не падлюк, а просто трохи недалекозорих, вважають такі вчинки наругою над їхньою думкою, пам'яттю отців - а викреслювати їх з розрахунків не можна ніяк, бо поділимо спочатку народ на "правильних" і "неправильних", потім раси і т.д. до нацизму скотимось.
спочатку слід людські мізки виправити, а тоді можна і істуканів валити.
будь-як націоналісти (хто себе таким вважає) не мають тепер ніякого права обурюватись на руйнування пам'ятників чи інших клейнодів української культури, державності тощо, бо скомпрометовані.
подумайте самі: більшість людей не визнає УПА героями не тому, що вони за Україну билися, а тому що застосовували методів НКВД і СС - чим же принципово вони тоді одрізняються? лише гаслом, а нутром - та ж сама гниль.